Харків: Школа, 2010. - 432 с.
У пропонованій читачам праці автори намагалися довести добре відому істину: ніщо людське не чуже ні геніям, ні вундеркіндам, ні Великим Українцям. Їм судити, чи мав рацію А. Шопенгауер, коли називав подружню вірність чоловіків штучною, а жінок — природною. Ми впевнені, що більшість із них не стануть на позицію О. Вейнінгера, Г. Зіммеля чи Е. Фромма, які ототожнювали поняття мужчини з культурою, а жінки — лише з дикою природою.