Рогатин: Друкарня ПП Білінський, 2015. — 130 с.
В збірнику розглядаються проблеми пов'язані з дослідженнями історії Східної Галичини. Галичина – це невідє'мна частина Великої Соборної Української Держави. Галичани – не є окремим народом, а лише часиною великого українського народу.
Галицьке князівство – це не окрема держава, а лише обласне князівство. Король Данило Галицький – це король Русі (України), а не Галичини. Галицьке князівство ніколи не направляло своїх посольств до Чернігівського, Полоцького чи Новгородського князівств. В Європі визнавали незалежну державу Русь (Україну), а не її області. Ченігівське, Волинське, Галицьке, Переяславське князівства це лише області єдиної держави. Вони ніколи незалежності не проголошували.
Київська Русь – імперія Рюриковичів розпалася на Велике Князівство Литовське – це держава білорусів. Історична назва білорусів – литвини. Інша частина це Московське князівство- Московська Русь – це сучасна Росія. Ще інша частина – це Руське князівство, Руське воєводство – це сучасна Україна. Довгий час українці (русини) та білоруси (литвини) входили до одного державного утворення Великого Князівства Литовського, яке в 1795 році було завойоване Російською імперією.
В дослідженні описано еміграцію німців (штабів) та білорусів (литвинів) до Східної Галичини.